Проба пера

                                 Хлопчик та Промінчик

В одному селі жив звичайний хлопчик Петрик. Це була жвава, розумна, добра дитина. Він шанував батьків, допомагав по господарству та доглядав молодшу сестру Оленку.

Прийшла чародійка - зима. Насипала кучугури білого пухнастого снігу. Одягнула дерева й кущі в теплі шуби. Зимового вечора Петрик сидів на лавці та виглядав у віконце. Раптом він почув тоненький голосок.  Це був Сонячний Промінчик, який весело звернувся до хлопчика: «Ти зажурений? Я розумію, ця зима приносить тільки холод та мороз!

Це тобі не моє рідне літо, коли можна досхочу награтися та повеселитися. Зараз ми із батьком - Сонечком  ураз все виправимо , розтопимо сніг та кригу!» Петрик благав Промінчика: « Промінчику, любий! Я сумую, що так швидко скінчився цей гарний зимовий день! Я вас дуже прошу, не треба  нічого змінювати!»-Чому? – здивувався Промінчик.       Петрик йому розповів таке…..

Узимку всі діти бавляться в сніжки, катаються на санчатах. А коли приходить свято  Святого Миколая ( 19 грудня) , вони отримують від нього дарунки за добрі справи. На Новий Рік ( 1-го січня)  вся хата наповнюється духом святкової ялинки. На її   лахматих лапах миготять ліхтарики , а під нею  -  дарунки від Діда Мороза. А на Різдво  Христове ( 7 січня) , коли настає Святвечір , діти йдуть колядувати, приносячи радість в кожну оселю.

Відповів тоді Промінчик : « І справді , зима не така вже холодна та злюща! Якщо вона приносить стільки щастя дітям та дорослим , ми з батьком – Сонечком також  будемо поважати цю чарівну красуню!»  Ось така історія . 
                                           Автор:Антон Кузьменко