Зимонька
Колись давно жила
в лісі в хатинці із снігу та криги Зима. І була вона дуже доброю. Шкода їй було
звірів студити, людей морозити, дерева снігами вкривати. І тому зими були більш
схожі на весну- теплі та без снігу.
Та ось якось
гуляла вона в лісі і почула , як ішли
стежкою два господарі та розмовляли між собою.
Один каже : « Що ж це за зими в нашому краю, ні тобі снігу, ні морозу, це ж і врожаю не буде». А другий йому відповідає: « Знаєш, як народ каже- як грудень без снігу, так літо без хліба. А ще я таку мудрість знаю-якщо грудень сухий буває, то й весна і літо сухими будуть.»
Один каже : « Що ж це за зими в нашому краю, ні тобі снігу, ні морозу, це ж і врожаю не буде». А другий йому відповідає: « Знаєш, як народ каже- як грудень без снігу, так літо без хліба. А ще я таку мудрість знаю-якщо грудень сухий буває, то й весна і літо сухими будуть.»
Почула це Зима,
розлютилась. Та засипала землю снігами, скувала річки кригою, напустила морозу.
А люди та звірі тільки зраділи. Оце
зима, так зима. Справжня!
Автор:Гурєєва Вероніка
Автор:Гурєєва Вероніка
Немає коментарів:
Дописати коментар