Кобзарю - 210

 9 березня виповнюється 210 років від дня народження нашого генія, духовного батька нації Тараса Шевченка.

Наш Кобзар завжди сучасний. Він був з нами на Майдані під час Революції Гідності. Він з нами зараз під час війни. Його цитують. Він актуальний і сьогодні. І завжди буде. Пророк.

"Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золото його душі в іржу, ані його любові до людей – в ненависть і погорду, а віри в Бога - у зневіру і песимізм… Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті - невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори. Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко.",  - Іван Франко про Тараса Шевченка.

Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича. Діаметр кратера Т. Г. Шевченко – 137 кілометрів. 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість — 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.

А ще  - Тарас Шевченко - багатогранний геній. Великою є і його образотворча спадщина: відомо понад 1000 портретів, пейзажів,  офортів.

                                                        Як понесе з України

                                                        У синєє море

                                                        Кров ворожу... отойді я

                                                        І лани, і гори —

                                                        Все покину і полину

                                                        До самого Бога

                                                        Молитися... а до того

                                                        Я не знаю Бога.

                                                        Поховайте та вставайте,

                                                        Кайдани порвіте

                                                        І вражою злою кров’ю

                                                        Волю окропіте.

 

                                               За матеріалами з відкритих інтернет - джерел.

День вшанування пам’яті жертв Голокосту

 Щорічно 27 січня міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту.

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту було запроваджено рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Пам’ятна дата відзначається щорічно 27 січня, оскільки саме цього дня 1945 року під час Другої світової війни звільнили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей. Загалом під час Другої світової війни в концтаборах і на окупованих територіях загинуло 6 млн євреїв, з яких близько 1,5 млн – діти.

В Україні під час Другої світової війни було знищено понад 60 % євреїв. Приблизно 900 тисячам, переважно з центральної та східної частин України, вдалося вчасно евакуюватися. Натомість єврейські громади Галичини, Поділля та Волині були знищені майже повністю…

У резолюції ООН зазначено, що: «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, і буде завжди слугувати усім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередження…».

Сьогодні усі ми протистоїмо всесвітньому злу, боронячи право на свободу та європейські цінності. Бережімо пам’ять про події 1945 року для поширення правди про геноциди. Пам’ятаймо та згадуймо мільйони жертв Голокосту.

                                                           За матеріалами відкритих інтернет-джерел

День пам'яті жертв голодоморів

                                  25 листопада в Україні День пам'яті жертв голодоморів. 

Щороку ця пам'ятна дата припадає на останню суботу листопада. Це — день великого суму та скорботи для українців. 

Голодоморів в нашій країні було кілька: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр. та 1946-1947 рр. 

Однак найтрагічнішим вважається період 1932-1933 рр. За цей час від голоду, який був штучно створений на українських землях, померло понад 7 мільйонів осіб. 

Загиблих вшановують хвилиною мовчання, а по всій країні відбувається захід "Свічка пам'яті". Учні 11-Б класу запалили на своїх вікнах свічку пам'яті на знак скорботи за загиблими та віри в нашу ПЕРЕМОГУ.

День української писемності та мови - 2023

 День української писемності та мови з 1997 року традиційно відзначали 9 листопада, у день пам’яті преподобного Нестора Літописця, який започаткував писемну українську мову. Українська мова - одна з найбагатших та наймилозвучніших мов світу. Державною українська стала 26 жовтня 1989 року, нині нею володіє близько 45 мільйонів людей у всьому світі.

Цього року дата свята змінилася - Україна вперше відзначає День української писемності та мови 27 жовтня. Перенесення пов’язане з переходом Православної церкви на новоюліанський календар, згідно з яким дати неперехідних свят змістилися на 13 днів раніше. Тож день пам’яті Нестора Літописця випадає на церковне свято 27 жовтня. 

28 липня 2023 року Президент України підписав указ про зміну дати святкування Дня української писемності та мови - з 9 листопада на 27 жовтня.

Тож цього року вперше День української писемності та мови відзначаємо у нову дату.

Одна з традицій свята - Радіодиктант національної єдності. Головна мета події — не перевірити грамотність учасників, а об'єднати українців і знавців української мови по всьому світу. Цього року українці 23-й рік поспіль писали радіодиктант - текст його створила українська поетеса та перекладачка, лауреатка Шевченківської премії  Катерина Калитко, називається він "Дороги України", а прочитав - актор театру та кіно Олексій Гнатковський.

До національного флешмобу приєдналися і учні 11-Б класу разом зі своїм учителем української мови та літератури, щоб популяризувати удосконалення мовних знань.

Бажаємо, щоб Материнське Слово було для нас духовним джерелом життя й оберегом. Шануймо і любімо нашу мову, вживаймо її в повсякденному житті, розвиваймо та популяризуймо її.

 Нехай українська мова завжди буде живою, вільною та квітучою! Слава Україні!

                                                                   За матеріалами відкритих інтернет - джерел

День пам'яті жертв Бабиного Яру

29 вересня 1941 року почалися масові розстріли, які тривали аж до 1943 року. Лише за два дні 29-30 вересня нацисти розстріляли майже 34 тисячі київських євреїв. А впродовж двох років німецької окупації в Бабиному Яру обірвалися життя близько 100 тисяч людей — євреїв, ромів, українських націоналістів, полонених, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних, в’язнів концтаборів.

Бабин Яр став одним з найбільших місць масових розстрілів цивільних, скоєних нацистами під час Другої світової війни.

Після війни радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища. Проте це йому не вдалося. Бабин Яр залишився застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками.

Сьогодні разом зі всією Україною і всім світом вшановуємо пам'ять жертв розстрілів у Бабиному Яру.  Ми пам'ятаємо. 

                                    За матеріалами відкритих інтернет- джерел

День пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи

 26 квітня 1986 року, 37 років тому, сталася одна з найбільших в історії людства техногенних катастроф - Чорнобильська. Вибух на четвертому реакторі АЕС став трагедією для усього людства, наслідки якої ми відчуваємо нині.  Відбувся викид потужністю 300 Хіросім.

Ця надзвичайна подія, яку називають найстрашнішим цивільним ядерним інцидентом у світі, є однією з двох аварій атомної енергетики, оцінених як 7 (найбільший ступінь тяжкості) за Міжнародною шкалою ядерних подій, іншою є ядерна катастрофа на Фукусімі в Японії 2011 року.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США.

Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження.

2016 року, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, було створено найбільший на теренах України, Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, де станом на 2021 рік, за словами завідувача наукового відділу заповідника Дениса Вишневського: “Відновились дикі тварини, які жили тут 100-200 років тому, весь цей набір: хижаки, великі і малі, вовки, рисі, борсук, лисиці, копитні, ведмеді". 

                                                  За матеріалами відкритих інтернет- джерел

День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь

 26 лютого 2014 року на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Автономної Республіки Крим вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили всьому світу про цілісність України.

Указом Президента України від 26 лютого 2020 року № 58 установлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який відзначається щороку 26  лютого.

Шануймо мужність і героїзм громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі,  що 26 лютого 2014 року вийшли на мітинг у Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України.

                                                              За матеріалами відкритих інтернет - джерел

"Я буду вічно жити. Я в серці маю те, що не вмирає"...

25 лютого 2023 р. в Україні відзначають 152 річницю з дня народження української письменниці, поетеси, перекладачки та культурної діячки Лариси Косач-Квітки, більш відомої як Леся Українка.

Життя Лесі Українки – це історія успіху за несприятливих обставин, це невтомна праця та вміння досягати поставленої мети.

Своїм життєвим шляхом Леся Українка закликає цінувати кожну мить, радіти та утверджувати оптимізм!

                                        Так! я буду крізь сльози сміятись, 

                                        Серед лиха співати пісні, 

                                        Без надії таки сподіватись, 

                                        Буду жити! Геть, думи сумні! 

                                                        За матеріалами відкритих інтернет - джерел

 

День пам'яті Героїв Небесної Сотні

 20 лютого в Україні вшановують День пам'яті Героїв Небесної Сотні, які ціною власного життя відстоювали майбутнє нашої країни.

Цей день в історії Революції Гідності вважають найтрагічнішим, адже саме 20 лютого в центрі Києва загинули найбільше активістів.

Список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року. Спочатку від вогнепальних поранень у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом знайшли тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького.

До 18 лютого 2014 року налічувалося вже 9 загиблих, і з цього дня на Майдані почалися масові розстріли. З 18 по 20 лютого загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Майже одразу усіх загиблих назвали Небесною Сотнею, хоча насправді їх було понад сто.

                                                     За матеріалами espresotb та відкритих інтернет - джерел

День пам’яті Героїв Крут

 Сьогодні День пам’яті Героїв Крут – однієї з трагічних і водночас високо легендарних сторінок в історії української визвольної боротьби 1917-1921 рр.

За інформацією Українського інституту національної пам’яті, 105 років тому, бій під Крутами зупинив наступ більшовиків на Київ. У той час у Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.

Бій під Крутами був оборонною операцією. Ця битва символізує патріотизм, стійкість і самопожертву української молоді в боротьбі за державність.

«Міжнародне визнання української незалежності — це те, чим завдячуємо героям Крут. Затримавши російського ворога на чотири дні біля залізничної станції Крути, київські юнаки дали змогу владі УНР розгромити повстання російської п’ятої колони під назвою „повстання на заводі Арсенал“ у Києві, а головне — укласти Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу й досягнути визнання УНР суб’єктом міжнародних відносин», — підкреслюють науковці інституту.

Проголошення 22 січня 1918 року незалежності Української Народної Республіки й перше у ХХ столітті її офіційне визнання утвердило на політичній карті світу нашу державу.

У Крутах вирішувалася доля молодої української держави. Кілька сотень відважних юнаків та чоловіків зробили свій вибір — виступили проти російської військової агресії, стали на захист України. Вони були різного походження: діти селян, робітників, священників; військові, студенти, гімназисти. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне — Україна потребує їхнього чину.

Пам’ятаймо, бій під Крутами став символом героїзму молодого покоління в боротьбі за незалежність нашої держави. "Сьогодні ми гідно продовжуємо їхню справу. Як взимку 1918-го, так і 2022-го кращі з кращих стали на захист Києва та всієї України від російської навали. Ціна боротьби висока. Але ціна поразки, і ми це знаємо з уроків історії, значно вища. Тому ми не зупинимося, доки не виженемо віковічного ворога з нашої землі. Маємо бути сильними настільки, щоб перемогти й убезпечити державу від нових спроб збройного захоплення", - написав головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.  Слава Україні!

                                                                  За матеріаламии відкритих інтернет - джерел

Наш синьо-жовтий прапор

 28 січня 1992 року Верховна Рада України офіційно затвердила синьо-жовтий стяг Державним прапором України.

                                                     ДЕРЖАВНИЙ ПРАПОР УКРАЇНИ

                                                                      За матеріалами відкритих інтернет - джерел

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

                         27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.

Сьогодні вшановують пам'ять жертв геноциду єврейського народу в часи Другої світової війни, а також геноциду представників інших спільнот, зокрема, ромів, яких також знищували німецькі нацисти.

Саме 27 січня 1945 року солдати 1-го Українського фронту визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц в Освенцімі. У ньому, за різними оцінками, знищили від 1,5 до 2,2 млн людей.

1 листопада 2005 року Генеральна асамблея ООН ухвалила Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…»

Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР (у тому числі і на території України) відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах.

Офіційно визнано, що впродовж Голокосту були вбиті до 6 мільйонів євреїв, з них від 2,2 до 2,5 мільйона – на території колишнього Радянського Союзу.

                                                                      За матеріалами відкритих інтернет - джерел

День пам’яті захисників Донецького аеропорту

                       16 січня вшановуємо пам'ять захисників Донецького аеропорту.

        242 дні тримали оборону мужні захисники цього стратегічного об'єкта.

За стійкість і незламність українських оборонців назвали "кіборгами". Вони стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України. 

                                        Кіборги вистояли, не встояв бетон

 Сьогодні ми схиляємо голови, вшановуючи мужніх захисників нашої Батьківщини.

                                                             Слава Україні!

                                За матеріалами з відкритих інтернет - джерел

 

День народження Запорізької області

 Сьогодні Запорізька область відзначає свiй День Народження - 84 рiчницю з дня свого офіційного утворення. 

Як свідчить Вікіпедія, Запорізька область — адміністративна одиниця на півдні України. Утворена 10 січня 1939 року шляхом поділу Дніпропетровської області. Розташована на південному сході України, займає переважно лівобережну частину басейну нижньої течії річки Дніпро. Обласний центр — місто Запоріжжя.

На півночі і північному заході межує з Дніпропетровською областю, на заході з Херсонською областю, на сході з Донецькою областю, а на півдні її узбережжя омиває Азовське море, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км. Протяжність з півночі на південь 208 км, із заходу на схід 235 км.

                                                                  Використано матеріали інтернет-джерел

 

Міжнародний день пам’яті жертв геноциду

Сьогодні Україна та світова спільнота вшановують безневинних жертв злочинів, спричинених етнічною, расовою та релігійною ненавистю.

Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду було започатковано у вересні 2005 року резолюцією Генасамблеї ООН. Ця дата обрана невипадково: саме 9 грудня 1948 року була ухвалена Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

 Вшануймо безневинних жертв злочинів, спричинених етнічною, расовою та релігійною ненавистю. Геноцид – злочин, який вбиває цілі народи, мову, культуру, руйнує генотип. Ми маємо ці гіркі епізоди в нашому українському життєписі. І він повторюється знов —  у ХХІ сторіччі, проти українців. Буча, Ірпінь, Ізюм, Оленівка…

                                                     За матеріалами відкритих джерел

Всеукраїнський референдум 1991 року

 1 грудня виповнюється 31 рік з Дня проведення Всеукраїнського референдуму, на якому 90.32% громадян підтримали Акт Проголошення Незалежності України, прийнятий Верховною Радою.

Всеукраїнський референдум 1991 року був проголошений представницьким органом Українського народу, демократично обраною Верховною Радою. 

Текст Акту було наведено у виборчому бюлетені. Тим самим учасники референдуму також проголосували за одне з ключових положень Акту про те, що "Територія України є неподільною і недоторканною!"

Варто завжди пам’ятати, що в усіх регіонах України «За» незалежність проголосували більшість громадян, які брали участь у референдумі, а результати цього волевиявлення були визнані усім світом.

Зокрема, «ЗА» проголосували:

● 90% мешканців Херсонщини та Запорізької області;

● 83% мешканців Донеччини і Луганщини;

● Більшість мешканців Криму: 54% та м. Севастополь 57%!

Референдум 1 грудня пройшов за рекордної явки. У ньому взяли участь майже 32 млн громадян, або - 84,18 %. Це була справжня воля народу – прояв прямого народовладдя. Український народ став співавтором Незалежності. Мільйони людей своїм вибором закріпили кордони України та зробили нашу державу повноцінним суб’єктом міжнародного права. Саме після проведення референдуму, незалежну Україну почали офіційно визнавати інші держави.

   І сьогодні ми знову виборюємо нашу Незалежність, одвічне право українців. Слава Україні!

                                                         За матеріалами інтернет- джерел

Запали свічку пам'яті

 Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

 Це одні з найважчих випробувань, що випали на долю нашої країни.

У 2022 році виповнилось 90 років з дня видання сумнозвісного «Закону про п'ять колосків» від 7 серпня 1932 року, що став передвісником Голодомору.

 Закон передбачав за розкрадання колгоспного майна розстріл на місці та конфіскацію майна.

 Таким колгоспним майном вважалися навіть кілька колосків, які перезимували під снігом на полі.

 За наявності пом'якшуючих обставин, покарання передбачало 10 років ув'язнення в таборах. Амністія заборонялася. І це при тому, що за тодішнім законодавством навіть навмисне вбивство каралося ув'язненням до 10 років. А за крадіжку чужого майна давали до трьох місяців примусових робіт.

 За неповні п'ять місяців після прийняття цього злочинного закону, за його статтями було засуджено 54 645 осіб. З них 2110 – до страти. Карали навіть дітей, які намагалися знайти хоч якусь їжу. Закон діяв до 1947-го, за ними засуджували людей також під час голоду 1946-1947 років.

 Як наслідок, жертвами Голодомору-геноциду стали мільйони українців.

  Цьогоріч День пам'яті жертв голодоморів припадає на суботу, 26 листопада.  Традиційно після загальнонаціональної хвилини мовчання о 16:00 по всій Україні пройде акція «Запали свічку пам'яті». 

     Вшануймо пам'ять невинних жертв хвилиною мовчання та запалимо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі !🕯️   За матеріалами інтернет- джерел

Учні та батьки 10-Б класу приєдналися до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам'яті».   

          

Пам'ятаємо

                                            Ціна правди

Диктант національної єдності

 Сьогодні учні 8-А класу разом з учителем української мови та літератури Панфіловою М.О. долучилися о 09.30 до написання ювілейного двадцятого радіодиктанту національної єдності в прямому ефірі разом з усією країною.

                                                            Диктант

З Днем народження, Ліно Василівно!

19 березня святкує 89-ий день народження Королева української поезії - Ліна Василівна Костенко.
Вітаємо поетесу і бажаємо міцного-міцного здоров'я, творчого натхнення!

Автор відео Безкіщенко С.Ю.