Доки містяни призвичаювались до європейської традиції прикрашати вдома ялинку, українське село вперто притримувалось свого звичаю: на Святвечір, після появи першої зірки на небі, до хати заносили святковий сніп – Дідух. При цьому приказували: «Дідух – до хати, біда – з хати».
Лише в українській культурі є такий автентичний символ різдвяного свята, як Солом’яний Дідух. Головний атрибут Різдва – дідух – то свята пам’ять зоряного неба, то сніп-Рай, який щороку від покоління до покоління, од віку до віку оновлюється в родині, єднаючи давні покоління з сучасними. Він завжди був, є і залишиться таїною вічності. Дідух символізує урожай, добробут, а ще дідівський дух, тобто всіх предків роду. Це не звичайний сніп сіна, він впускав до хати святковий настрій, мир, добробут, затишок – вірили наші діди.
Слово «дідух» прийшло зі старослов’янського і в перекладі означає «дух предків». Це символ святого відродження всього живого, що є на світі. А готували Дідуха - з першого снопа обжинків. І саме з Дідуха брали зерно на кутю. На його виготовлення брали колоски жита, вівса, пшениці – необмолочені, як є. Прикрасами слугували сухі квіти, ягоди калини, різнокольорові стрічки. Ще й додавали різне зілля, адже дідух - це ще й оберіг для родини. До прикладу, мак оберігав від злих сил, а льон відповідав за те, аби цілий рік не боліла голова. Дідух міг мати три, п'ять чи сім ніг.
До хати дідуха урочисто вносив голова сім'ї та старший син, промовляючи "Дай Боже ті свята провести і других дочекатись в здоров'ї та щасті до другого року". А далі його ставили в найпочесніше у хаті місце – на покутті під іконами. Лише після цього ритуалу можна було приступати до вечері.
Дідух перебував в оселі аж до Водохреща 19 січня, коли його спалювали. Зараз традиція поступово відновлюється і навіть на центральних площах міст поруч з зеленою красунею, можна побачити і давній різдвяний символ.
Відновлюймо ж ЗВИЧАЇ свого Народу, долучаймося до його Високої Правічної Духовності! І тоді з нами будуть і наші героїчні предки, і наша енергія, і наша сила!
Автор: Valentyna Kovalenko
Немає коментарів:
Дописати коментар