Державний Гімн України

 Уперше пісня «Ще не вмерла Україна» була публічно виконана 10 березня 1865 року у місті Перемишль, що нині знаходиться на території Польщі. Відбулося це з нагоди урочистостей до річниці смерті Тараса Шевченка. На платівку вперше записаний у кельнському відділенні «Грамофону» в жовтні 1910 року у виконанні Модеста Менцинського.

Через 50 років після публічного виконання пісня стала державним гімном УНР та ЗУНР, а в 1992 році — державним гімном України.

Історія створення Державного гімну України почалася восени 1862 року. Автор тексту пісні «Ще не вмерла Україна» Павло Чубинський написав її під час вечірки у Києві. За це Чубинського вислали в Архангельську губернію, бо пісня мала буцімто «шкідливий вплив на розум простолюду», тоді, як і зараз, pociŭcbkiŭ iмnepiї не подобалися будь-які прояви самоідентифікації українців.

Уперше вірш Павла Чубинського був опублікований у 1863 році у львівському журналі «Мета». Композитору Михайлу Вербицькому сподобався вірш Чубинського, і він написав музику до нього.

З моменту створення і до проголошення Незалежності України пісня «Ще не вмерла Україна» була гімном низки державних утворень, що існували на території України:

Української Народної Республіки;

Західноукраїнської Народної Республіки;

Карпатської України.

Верховна Рада затвердила музичну редакцію Державного Гімну 15 січня 1992 року, а 6 березня 2003 року парламент України ухвалив Закон «Про Державний Гімн України» на музику Михайла Вербицького зі словами першої строфи і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла України».

                                                     За матеріалами із відкритих  інтернет -джерел